28-29 вересня у Реколекційному центрі отців Василіан (смт. Брюховичі) Центр «Емаус» проведе вікенд підтримки для братів та сестер осіб з особливими потребами віком від 16 років.
Вікенд – це гарна нагода знайти час для себе, поділитися переживаннями та отримати відповіді на питання, які вас хвилюють. Зустріч проведуть психотерапевт Володимир Станчишин та Ярослава Ніканшин, мама хлопця з ДЦП, координатор центру «Дім самостійного життя».
Крістіна Англєс д’Оріак, керівник «Емаусу», розповідає про свій досвід прийняття брата з особливими потребами:
«У мого брата був синдром Дауна, а потім розвинувся ще й аутизм. Коли він народився, мені пояснили, що він є ненормальним. Для мене це було великим екзестенційним шоком, я не могла прийняти це. Я стала дуже чутливою, страждала від того, як люди дивляться на брата на вулиці. Я багато думала про його життя, мала безліч невирішених питань в голові.
Коли Матіасу виповнилось 18 років, я чітко усвідомила, що живу поруч, але нічого про нього не знаю. Тоді я вирішила поїхати з ним на табір для людей з неповносправністю. Коли ми приїхали туди, я сказала йому: «Матіас, я тут заради тебе, бо я люблю тебе і хочу до тебе наблизитись. Але, можливо, тобі вже набридло завжди мати за спиною свою сестру, тому я буду спілкуватися з іншими людьми, але ти можеш прийти до мене в будь-який час».
На таборі трапився один важливий момент — мій брат також підійшов до мене і, притуливши свою голову до моєї голови, довго-довго стояв так. Тоді я зрозуміла, що він також хотів приблизитись до мене. Цей момент був вирішальним в моєму житті, до мене прийшло усвідомлення, що мій брат є подарунком. Перед тим я дуже страждала, бо насправді хотіла зрозуміти, чому брат народився саме таким. Але після цього випадку я збагнула, що не потрібно вимагати зрозуміти таємницю, а просто приймати її, і тоді все змінюється.
Я раптом збагнула, що не є просто людиною, яка доглядає за братом, Матіас також може навчити мене багатьом речам, якщо я цінуватиму його. Так як брат зовсім не говорив, ми розвинули іншу мову спілкування: дотиків, поглядів, мову присутності, звичайного перебування разом. Я дуже любила гуляти з ним парком, він мав особливий спосіб давати руку, пересуватися під час прогулянки, це була його свобода.
Я розумію, що мій брат був дуже близько до Бога, іншим чином, не таким як ми. Він мав аутизм і особливу чутливість до тактильних відчуттів: вітру, музики. Я дуже добре пам’ятаю, як він слухав спів птахів, це було видно по його обличчю. Тоді і я до них прислухалася. Через звичайне спостереження від мене дуже багато навчив. Інколи я думаю, що він міг чути також щось інакше, не тільки пісні птахів, можливо, він чув Бога».
Довідка:
Внесок за участь у вікенді – 200 гривень (якщо ви не маєте змоги зробити внесок через складне фінансове становище, то це не має бути перешкодою для участі – лише повідомте наc!).
Прохання до 23 вересня зареєструватись за посиланням: https://forms.gle/uk6UH2vWFvHZbQZr8
Якщо у Вас виникнуть запитання стосовно вікенду, звертайтесь за номером телефону – 063 98 44 995 (Марічка), або через e-mail – [email protected].
